передбачення для України на 2023 рік – https://testbankltd.com/%d1%80%d0%be%d1%81%d1%96%d0%b9%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b5-%d0%b2%d1%82%d0%be%d1%80%d0%b3%d0%bd%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8f-%d0%b2-%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%83-%d0%b7-2023/.
Громівництво – важлива складова традиції, і цим мистецтвом славилися саме карпатські мольфари. Так вважають мольфари. Тому тільки найсильніші могли змагатися з цією стихією, володіючи мистецтвом градівництва. Власне, цей традиційний ритуальний карпатський інструмент і виготовляють тільки з такого „громового дерева”. Таке дерево теж вважається особливим: тріски його використовують в лікувальних цілях – димом окурюють людей, що страждають нервовими недугами; деревина ж „громового дерева” вважається найкращим матеріалом прогнози екстрасенсів для України на 2023 рік музичних інструментів, особливо для скрипок та трембіт. Казали, правда, web page що з нечистим духом знається і не від світлих сил його майстерність, та кращого від нього, мовляв, на всі гори не знайти. Така скалка має певні лікувальні можливості, з її допомогою від людини можна відвести зле мольфування, а також з допомогою цього інструменту мольфар позбавляє сил злих відьом (варто тільки на жінку, підозрювану в злих чарах, подивитися крізь отвір громовиці – і всі злі чари її і її сила буде тут же заморожена). Для „градового ножа” годиться не всяка коса, а тільки та, яка зламалася при першій весняній косовиці, або та, якою ненароком перерізали змію.
Ні в якому разі не можна заклинати Купальські дощі або „горобині ночі” в серпні: традиційно наші предки у ці дні вшановували Перуна, бога грози та небесних вод, і „горобині ночі” – це його гуляння. Легенди розповідають, що ці „апокрифи” – то частини великої Чорної Книги, що „з нащада світу” зберігалася у Вирії, під золотим, сяючим Алатир-каменем. Громівниками, або градівниками в Карпатах називають тих мольфарів, що були повелителями небесних стихій – грому й блискавки, хмар і граду, дощу та інших „небесних вод”. Коли влітку наближається грозова або градова хмара, я виходжу на межу людських полів і читаю спеціальне заклинання, – розповідає він. Але найбільшої слави зазнала „Зодія” або „Зодій” – збірка астрологічних відомостей про вплив на долю новонароджених, на долю цілих народів, віщування майбутнього. Але у Карпатах, як виявилося, громовиця – це назва ще й певних явищ, безпосередньо пов’язаних з мольфарською наукою. Цілий день той, хто вирішив стати громівником, не має права розмовляти, а увечері, як сім’я сідає до Святвечорового столу, мольфар набирає потроху всякої страви, бере в руку свій ніж-чепелик і обходить за рухом сонця навколо хати. А ви знаєте, що ваше ім’я дуже важливе значення має в мольфарському мистецтві? Якщо ви не були свідком грози в горах, ви не можете уявити всієї величі та всього жаху цього явища.
Поки ми можемо уявити собі інші альтернативи, https://blingorbit.com/%d0%b2%d1%80%d0%be%d0%b6%d0%b0%d0%b9-%d0%b7%d0%b5%d1%80%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%b8%d1%85-2023-%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%b3%d0%bd%d0%be%d0%b7%d0%b8-%d1%86%d1%96%d0%bd%d0%b8-%d0%bf%d0%b5%d1%80%d1%81%d0%bf/ ще не все втрачено, поки ми можемо радитися один з одним і разом планувати, є ще надія. Популярним „апокрифом” був „Зелійник” – опис чарівних та цілющих трав із вказівкою на примівки, що використовувалися в цілительстві, а також „Колядник” – прикмети відповідно до днів, на які випадало Різдво. Наприклад, якщо Різдво буде в середу – зима довга й тепла, весна з дощами, жнива добрі тощо. Наприклад, ніколи не можна зупиняти дощі напередодні Зелених свят. Наприклад, „Врата Арістотеля”, збірник відомостей про медицину, фізіономіку і астрологію, „Громник” – передбачення для України на 2023 рік погоди, врожаю, подій з допомогою спостережень за громом і блискавкою. Він нікому не передав своїх знань: не було в нього учнів, жив він самотньо. Коли низькі чорні хмари мчать у шаленому танці-аркані понад верхів’ями столітніх смерек, і ті завмирають перед нестримністю грозової стихії, коли все живе нишкне і просто чекає, доки Громовиці переслідують своїх ворогів – злих духів (а саме так гуцули пояснюють грози). Водночас професор від- чував іманентну недосконалість теорій перед «вічнозеленим древом життя».
Ще однією „таємною книгою” був „Путник”, книга про зустрічі, що суджені людині. Мій наставник каже, що, дійсно, це був один з останніх „Великих Мольфарів”, хоч і сила його була від темних духів. «Розгін» наука ніби тягне нитку часу в прийдешнє, пов’язуючи повсякден- ність з далеким чи близьким майбутнім, то в романі «Диво» (1968) науковці, батько і син Отави, що кажуть екстрасенси про війну 2023 року «зшивають» проминулі періоди часу, виступають охорон- цями історичної пам’яті, підтримуючи диво у його ненастанному творчому горінні, облагороджуючи суспільство і простуючи шлях надії. Письменник щедро використав різноманітні фарби жанрово-стильової паліт- ри: елементи старогрецького роману, легенди, художньої біографістики, інте- лектуальної та історичної прози, фантастики, жанрові вставки віршів, листів. Він повернеться з далекої дороги, але ти його не впізнаєш”. Справді, остаточний розрив відбувся хоч і з її ініціативи, але потому, як наречений зволікав щодо з таким трудом вибореного Аліною у трирічній боротьбі з власною матір’ю і владою права на вінчання і відповів їй підозріливим листом. ” І виштовхав її з хати. ” А батько сів на лаву, та й каже: „Марічко, чи ти мене не впізнала? І вже доходив кінця 1945-ий, а в одну хату батько так і не повернувся.
