Free vector vector illustration of ramadan kareem greetings with arabic calligraphy Виходить, аналітична наука позбавляє людину свободи, робить її рабом часу, простору, що кажуть екстрасенси про війну 2023 року ієрархії, числа, техніки, кидає у вир пошуку все нових джерел енергії, і передбачення для України на 2023 рікйголовніше – відбирає віру в безсмертя. Однак саме з-поміж науковців письменник знахо- дить дійових осіб, яким вкладає до вуст, схоже, свої найсокровенніші думки, робить виразниками суспільних ідеалів. Однак дія Щербакових оповідань розгортається переважно серед урбаністичного антуражу і в середовищі інтелігенції. Ма- ленькі «я», Скептик, Наглядач, Вчений, Батько та ін., постійно сперечаються між собою, серед них особливо наполегливий Скептик: «Поліпшення приро- ди людини». З цього при- воду Валентина Герасимчук зазначає: «Процес пізнання світу від Сократа і Платона конституюється як діалог: діалог зі світом, з собою, з опонентом. Масштабність мислення автора впливає на характеротворення, пройма- ючи думки і вчинки персонажів відповідальністю і небуденним смислом, міфологізує і гуманізує часопростір, і тоді над хатиною сторожа у Причорно- мор’ї пролітають африканські фламінго, висохле дно степового озера – ніби атомним вогнем переплавлена земля, а голова колгоспу, повертаючись з на- ради, що кажуть екстрасенси про війну 2023 року бачить вершечки хмар над обрієм, які «стояли, як далекі Карпати його фронтові» («Кресафт»). Культура бароко виробила особливу мову алегорій, символів, двопланового зображення, тоді як у П.Загребельного другим планом, «вікном у позапро- стір» служить світ книги (у Г.Сковороди це була Біблія).

Яна Пасинкова зробила приголомшливий прогноз.Переможниця битви екстрасенсів про xід війни в лютому і Особливу роль в архітектоніці оповідань П.Загребельного відіграє діа- лог-агон. Повсякденність, пройнята іронією, сарказмом, у цих романах П.Загребельного постає втіленням ілюзорності, фальшу, торже- ства сірості, пристосуванства і т. ін. Радянські науковці мають досить високий суспільний статус, нале- жать, як тепер сказали б, до середнього класу, у них дорогий якісний одяг, власні авто, наймодніші на той час електронні годинники і т. ін. Більше того, окремі науковці у малій прозі Ю.Щербака є наскрізними персонажами: Ігор Лозицький, академік Мороз, Карлов-Терещенко та ін. Щоправда, у пропонова- них оповіданнях Ю.Щербака трапляється менше символів, послаблюється романтична тональність, зростає роль документальності, що кажуть екстрасенси про війну 2023 року яка визначає поде- куди навіть жанр твору («Автобіографія»). Він давно і щільно знаходиться навіть не в проросійському, а в прокремлівському порядку денному. Читач не знає імен персонажів, окрім дядька Леонтія і зв’язківця Шамрая, але навіть їхні імена розмиваються алюзіями, асоціаціями, символами. Річ навіть не в тому, що одна й та ж причина може породжувати різні наслідки, виявилось, що масштаб наслідків передбачити неможливо.

Мічурін одержимий ідеєю гібри- дизації, яку поширює на життя загалом в сенсі принципу комбінування кра- щого з кращим, що кажуть екстрасенси про війну 2023 року на його розсуд, а насправді поєднання несумісних речей, що призводить до сміховинних чи трагікомічних наслідків. Це означає – надавати перевагу нелінійному діалектичному мислен- ню, всебічно оцінювати вплив результатів роботи на природу і суспільство, перейти у пізнанні від монологу до діалогу. У мистецтві герой реалізує потребу душевного діалогу з Невідомим: «Дуже важливо вміть – кому сказати. Головний герой Ю.Щер- бака і тут залишається на роздоріжжі. Образ Євгена Жадана побудовано у такий спосіб, що його оточують власні проекції-можливості, він постійно знахо- диться на роздоріжжі морального вибору, маючи в собі що кажуть екстрасенси про війну 2023 рокусь від безвольно- сті однокласника, що з інженерів «перекваліфікувався» в алкоголіки, щось од відчаю і безнадії старого Шульги, від безжальної раціональності кібернетика Оскара, від конформізму Нечаєва. Вчені свідомо шукають контакту з владою, щоб реалізувати власні ідеї і бути ко- рисними своєму народу і людству. Щоб подолати цю небезпеку треба бути критично і самокритично налаштованою індивідуаль- ністю. Щоб адекватно прочитати цей роман, треба розуміти соціальний еквіва- лент відтворюваних у ньому подій. Про це свідчить не тільки трактування істо- ричних подій з погляду радянської ідеології, а й композиція романів.

Більшість персонажів Ю.Щербака – це «мертві душі», що реалізують той чи інший варіант «втечі від свободи»: авторитаризм, деструкція, конформізм. З нашого погляду, роман Ю.Щербака «Причини і наслідки» слід назива- ти романом-параболою (більш поширене означення: документальний роман про боротьбу зі сказом). Наукову та офіційно-ді- лову стилістику як художній засіб (у романі «Причини і наслідки» це фраг- менти дисертації Жадана) автор неодноразово застосовував у своїх творах, включно з романом «Час смертохристів» (2011). Директор інституту Лук’янов повчав Жадана: «Запам’ятай, Женю. «Адепт» (1993), А.Куркова «Сади пана Мічуріна» (2000), А.Дністрового «Дро- зофіла над томом Канта» (2009), Ю.Щербака «Час смертохристів» (2011), «Час великої гри» (2012). Щодо матеріалу може виникнути принаймні два питання. Образи науковців у Ю.Щербака – це особливі моменти художнього світу, де найвідчутніше, найболючіше перехрещуються силові поля гуманізму і НТР. Згідно з авторською жанровою номінацією, «Адепт» – це роман знаків. «Адепт» співвіднесено з композицією твору. Парадоксальна назва твору відсилає до відомого біблійно- го твердження: найбільший той, хто найменший. Один з лейтмотивів твору – шум дерев за вікном, що кажуть екстрасенси про війну 2023 року варіюється з різним семантичним вмістом: туга за Україною в далекій Уві (селище в Удмуртії), творче натхнення, стан закоханості, скорбота за полеглими тощо: «І сосни на шкільному подвір’ї здавалися темні й волохаті.